Для батьків

Шановні  батьки!

  Інформація  для  Вас !

Працюючи вчителем початкових класів ,переконалася,що навчання і виховування потрібно організовувати так ,щоб дитина отримувала задоволення від своєї праці,зростала з дня в день.Я поставила перед собою завдання не загубити жодної дитини,дати можливість розкрити те  найкраще, що закладене в ній природою,сім'єю.

       

 "Дитина,яка терпить менше образ виростає людиною,

яка більше усвідомлює свою гідність".

М.Чернишевський   

---

                                                                    Дитина більше за все потребує вашої любові,

як раз тоді,коли вона менш за все її заслуговує.

                                                                                                     

 Ерма Бомбек   

                                                  

---

Вимоги до оформленняписьмових робіт з української мови та математикив початкових класах

                        

https://docs.google.com/document/d/1eUJRDPYOYmlUMJ_phov9pxV16JNO_ORovDlBZGNyMJo/edit

Для турботливих батьків

Аналіз основних причин брехні

http://teacher.co.ua/index.php/component/content/category/97-psihologia-ditini?layout=blog    

Як правильно підписувати зошит? У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель; у 3 – 4 класах  це роблять учні. Зошит для робіт з української мови учениці (учня) 4 – Б класу Артемівської ЗОШ  І-ІІІ ступенів №18 Тарасової Марії Сичова  Олександра Зошит для робіт з математики учениці (учня) 4 – Б класу Артемівської ЗОШ  І-ІІІ ступенів №18 Тарасової Марії Сичова  Олександра Тетрадь  для работ по русскому языку ученицы (ученика) 4 – Б класса Артёмовской ОШ  І-ІІІ ступеней №18 Тарасовой Марии Сычова  Александра

Як зазначати дату та вид роботи? У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату виконання роботи (починаючи з 2 класу; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, твір, задача, приклади тощо). У кінці заголовків крапка не ставиться. 7 жовтня Класна робота Задача № 35

Як виправляти помилку? Щоб виправити невірно написану літеру чи цифру, треба помилку закреслити навкіс (справа наліво), користуючись ручкою, а не олівцем, і зверху написати потрібну літеру чи цифру, теж ручкою. Чи можна помилку брати в дужки? Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад, його закреслюють тонкою горизонтальною лінією, а в дужки не беруть, оскільки дужки є пунктуаційним знаком.

Скільки рядків треба залишати між класною і домашньою роботою? Між заключним рядком тексту  однієї роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки у зошитах в косу лінію.  Де починати робити записи на новій сторінці? Записи на новій сторінці треба починати робити з першого рядка у зошитах в косу лінію. Чи треба пропускати рядок між датою і назвою роботи? Між датою і назвою роботи, між назвою та видом роботи, між видом роботи і заголовком рядок у зошитах в косу лінію не пропускають. Чи можна залишати вільні рядки в кінці сторінки? Якщо залишаються вільні рядки, то їх використовують для завдань на розсуд вчителя. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Де треба починати записувати дату, назву роботи та її вид? Запис дати і виду  роботи розміщують посередині робочого рядка. Скільки клітинок треба пропускати між класною і домашньою роботою? Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної роботи слід пропускати чотири клітинки. Де слід розпочинати запис математичних завдань? Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та на другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита. Скільки клітинок слід пропускати між записами? Між записами дати, назви роботи пропускають одну клітинку.

Як писати цифри і літери? 1.      Цифри і літери треба писати похило. 2.      Кожну цифру, знак, літеру записують в окремій клітинці. 3.      Для написання дужок теж відводять одну клітинку. Яка повинна бути висота літер та цифр? 1.      Цифри повинні бути заввишки одна клітинка; 2.      Малі літери у 1-2 класах пишуть заввишки одна клітинка, а у 3 – 4 класах – 2/3 клітинки. 3.      Великі літери треба писати заввишки півтори клітинки.

                                                

Які існують правила скорочення? 1.      Одиниці швидкості скорочено записують так: 14 м/с     60 км/год 2.      Одиниці площі записують так: 15 М2  (висота цифри «2» біля літери – ½ клітинки) 3.      Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 35 з. (зошитів) – до першої голосної; 17 ол. (олівців) – до другої голосної. У відповіді до задачі назву предмета пишуть повністю: Відповідь: купили 24 олівці. Для батьків Пам'ятка для батьків тут Тренінги для батьків "Ефективне спілкування зі своєю дитиною" тут "Здоровий спосіб життя, його складові та значення для здоров'я" тут "Знаходимо спільну мову" тут "Моя дитина стала школярем" тут "Попередження насильства, жорстокості в сім'ї та в дитячому колективі" тут  "Традиції моєї родини - часточка сімейної педагогіки" тут "Ефективне спілкування батьків з дітьми" тут "Для батьків майбутніх першокласників" тут Десять заповідей для мами і тата майбутнього першокласника ·        Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд». ·        Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем). ·        Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт). ·        Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему». ·        Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію. ·        Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво. ·        Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне. ·        Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння. ·        Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю. ·        Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому. Кілька коротких правил 1. Показуйте  дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення. 2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших. 3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які  її запитання. 4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною. 5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими. 6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком. 7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини. 8. Завжди говоріть  дитині правду, навіть коли вам це невигідно. 9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму. 10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує  особистість  дитини. 11. Визнайте право дитини на помилку. 12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів. 13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі. 14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати. 10 ВЧИНКІВ, ЯКИХ УЧИТЕЛІ ОЧІКУЮТЬ ВІД БАТЬКІВ Як свідчить африканська приказка, «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село» («It takes a village to raise a child»). А значить, ми не можемо розраховувати на те, що вчителі самостійно зможуть навчити наших дітей. Результати досліджень доводять, що, якщо у шкільне життя дитини залучені мама й тато, то її оцінки, поведінка й емоційне благополуччя значно вище. Тому, щоби полегшити роботу вчителів, необхідно прислухатись до їхніх побажань, викладених у вигляді десяти рекомендацій. Читайте своїй дитині. «Найбільш важливим аспектом у розвитку дитини, що визначає її подальший успіх у читанні, є те, що батьки читають їй уголос», – заявила в 1985 році Комісія з читання, створена Міністерством освіти США. Візьміть будь-яку книгу і, принаймні, три рази на тиждень читайте її вашому малюку. Так ви пробуджуватимите в дитини любов до читання, яку вона пронесе через усе життя. Познайомтеся з учителем. Необхідно дізнатись, як звуть учителя вашої дитини, оскільки важливо побудувати спілкування з ним на особистих контактах. Спитайте, за допомогою чого йому чи їй більш комфортно спілкуватися з вами, наприклад, телефоном або електронною поштою. Відвідуйте заходи у школі та батьківські збори. Не будьте тими батьками, які з’являються там тільки в конфліктних ситуаціях. Заохочуйте дружбу за межами школи. Навчання у класі найкраще проходить тоді, коли учні діють згуртованою командою. Оскільки в дітей у школі не завжди є можливість добре пізнати один одного й потоваришувати, переконайтеся, що ваша дитина проводить час з однокласниками не тільки у школі – заохочуйте командні ігри та позашкільні заходи. Долучіться до роботи школи. Відвідуйте засідання шкільної ради, приєднаєтесь до батьківського комітету. Якщо ви працюєте, а зустрічі призначаються, як правило, у денний час, поцікавтеся, чи можливо хоча б іноді проводити їх у вечірній час. Пам’ятайте, що ваш голос завжди має значення, адже іноді ви єдині хто виступає на захист вашої дитини. До того ж, коли батьки об’єднуються, вони можуть більш легко й ефективно вплинути на позитивні зміни у школі. Візьміть участь у шкільних заходах. Не пропускайте шкільні події, такі як конкурси талантів, наукові ярмарки, осінній бал та інші. Навіть якщо ваша дитина не грає в команді, чому б вам не відвідати спортивний захід? Тим самим ви посприяєте зміцненню вибраного курсу школи та взаєморозумінню з дочкою чи сином. Ви не тільки допоможете своїй дитині стати успішною у школі, а й отримаєте безцінні спільні переживання та спогади. Перенесіть процес навчання додому. У навчанні завжди є якісь моменти, які залишаються поза увагою дитини під час занять у класі. А ви візьміть і спечіть пиріг і навчіть її основ арифметики вдома. Створіть свій власний конкурс на знання орфографії. У вихідні дні організуйте маленьку подорож, відвідайте музей або океанаріум. Подивіться добрий сімейний фільм. Навчання в сім’ї – це відмінний спосіб закласти основи майбутнього успіху. Значення освіти. Покажіть вашій дитині, що навчання – це пригода довжиною в життя, яка не закінчиться із закінченням школи. Прочитайте книгу, відвідайте заняття, які вас цікавлять і захоплюють. Розкажіть дитині про свій власний досвід навчання, який ви отримали на роботі. Тримайте зв’язок з нею через освітні книги, фільми і телевізійні програми. Не будьте такими терплячими. «Терпіння – це для мучеників», – каже Ліза Холева – співавтор книги «Про що знають вихователі дитячого садку». Якщо ви вдома терпляче потураєте дитині, вона може не впоратися з навчанням під час шкільних занять. Ну а якщо ви берете її із собою на зустріч, то обов’язково прийдіть вчасно, незалежно від того, наскільки сильно її щось захопило. Терпіння до бажань дитини в даному випадку може послужити як погана послуга. Привчіть свою дитину до чистоти та порядку. Напевно, ви зазвичай самі розкладаєте іграшки по полицях? Якщо ваша дитина не привчена прибирати після себе вдома, вона, безсумнівно, буде неохайною й у школі. Навчіть її акуратно розкладати іграшки на свої місця, застилати ліжко, викидати сміття й мити посуд. Коли вона звикне до цього вдома, як до якогось стандарту поведінки, підтримання чистоти на робочому місці у школі не стане для неї чимось трудомістким і складним. Починайте навчання вдома крок за кроком. Коли ви починаєте займатися з дитиною, ведіть себе, як учитель у класі. Переконайтеся, що її увага повністю зосереджена на вас, а потім починайте крок за кроком давати чіткі й точні інструкції. «Важливо стати поруч з вашою дитиною, нахилитись та встановити зоровий контакт», – каже Ліза Холева. Ваш малюк буде вчитися слідувати інструкціям і вже точно не відставатиме у навчанні. Візьміть участь у житті школи, створіть власний процес навчання та проілюструйте мотивацію щодо пізнання на своєму власному прикладі, ви станете неоціненною частиною успіху своєї дитини у школі та за її межами. Учителі будуть вам вдячні, й одного разу в один прекрасний день ваша дитина теж висловить вам найщирішу подяку! СЕМЕЙНЫЙ ЭТИКЕТ Когда начинаешь говорить о семейном этикете, то часто сталкиваешься с откровенным непониманием, мол, какие могут быть церемонии между своими?! Тогда возникает резонный вопрос: а почему мы стараемся казаться воспитанными, вежливыми и культурными с зачастую совершенно для нас посторонними людьми, которых мы, вполне вероятно, больше никогда и не встретим в жизни, а с родными и близкими не церемонимся, хотя дороже их у нас никого нет? В конце концов, вежливость и культурное, доброжелательное обхождение в семье – это залог стабильных и прочных семейных отношений, которые предполагают взаимоуважение, право каждого на личное пространство, терпимость к чужим привычкам и взглядам. А что, как не это, позволяет сохранить теплые чувства, не скатываясь в скандалы и разборки? Кроме того, соблюдение известных правил семейного этикета вовсе не такое уж сложное дело, требующее немыслимых усилий. Напротив, это привычка вести себя одинаково воспитанно и на работе, и в общественных местах, и дома. И еще, не стоит забывать, что наши дети учатся всему у нас, и если они с детства получают наглядные уроки бескультурья, трудно будет ждать, что когда-то они, наконец, поймут, что культура поведения – это не только проявление уважение к окружающим, но и к самому себе тоже. Когда-то в старину муж считался главой дома, а жена – душой семейного очага. Тогда же правила семейного этикета были незыблемы и неукоснительно соблюдались. И сейчас во многих семьях есть замечательные традиции, сохраняется уважительное отношение друг к другу, причем, это касается всех – старших членов семьи и детей тоже. В чем суть семейного этикета? Он, как и этикет, вообще, призывает, в первую очередь, уважать привычки и вкусы и своей половины, и окружающих вас людей. В семье не принято выпячивать свое «я», требовать особого внимания и проявлять пренебрежение по отношению к своим близким. Даже, если у вас не складываются безоблачные отношения со свекровью (или с тещей), отношение к ним должно быть корректным. Не нужно в присутствии детей обсуждать и, тем более, осуждать, своих друзей и знакомых. Понятно, что у мужа и жены могут быть серьезные проблемы, но вот такие разговоры следует проводить приватно, наедине. Дети еще не в состоянии разобраться во всех сложностях человеческих отношений, и им будет непонятно, почему родители говорят неприятные вещи в адрес тех людей, с которыми общаются. Более того, маленькие дети могут запросто озвучить услышанное, как раз при тех, о ком идет речь. Этикет вообще, и семейный, в частности, требует соблюдения тайны переписки. Это касается не только супругов — родители также не должны читать письма детей без их согласия. Если же письмо получено от родственников или от общих знакомых, то необходимо об этом сообщить всем членам семьи. Нельзя позволять себе рыться в карманах, сумочке, портфеле своих близких. Это же относится к личным записям – дневникам, записным книжкам и пр. Оправдать подобное вмешательство в личные дела любого члена семьи, все равно, взрослого или ребенка, недопустимо, и оправдать его лучшими намерениями, например, проконтролировать или уберечь от опрометчивого шага, нельзя. Особенно важно уважительно относиться к личности ребенка. Если он увидит или узнает, что вы роетесь в его компьютере, дневнике, ранце, это почти наверняка вызовет его негодование и испортит ваши отношения. Более того, в таких случаях вернуть доверие и уважение детей очень сложно. Они станут скрытными, могут начать лгать, и теперь уж вы точно не сможете ни уберечь его, ни помочь в случае необходимости. Принято постучать в закрытую дверь комнаты, если там кто-то находится, прежде, чем войти. Закрытая дверь предполагает, что человек уединился, чтобы побыть одному, или сделать что-то, что не принято делать на людях, например, переодеться и пр. Стучать нужно и, желая зайти в детскую комнату. Во многих семьях приняты совместные семейные трапезы. И, конечно, за столом тоже стоит вспомнить об этикете. Кстати сказать, чем красивее и аккуратнее накрыт стол, тем легче соблюдать правила этикета. Поэтому, если вы хотите, чтобы ваш обед, завтрак или ужин прошел приятно, позаботьтесь накрыть стол, как полагается. И делать это нужно всегда, а не только для гостей. А членам семьи не стоит забывать сказать «спасибо» после еды. Кстати, если вам необходимо встать из-за стола раньше других, то по этикету полагается спросить разрешения. КАК СДЕЛАТЬ, ЧТОБЫ РЕБЕНОК СЛУШАЛ С ПЕРВОГО РАЗА «В одно ухо влетело, в другое вылетело». Как это актуально сейчас, когда наши дети научились слушать нас избирательно, а, следовательно, и слушаться, старших. Это достаточно серьёзная проблема для многих родителей. Я предлагаю вам несколько простых советов, как научить своего ребенка внимать вашим просьбам, пожеланиям и указаниям. 1. Прежде всего, надо стать примером для своего ребёнка – примером внимательного слушателя. Покажите ребенку, как вы умеете слушать мужа, друзей и особенно его самого. Больше слушайте, меньше говорите. 2. Говорите с ребёнком уважительно. Дети почти всегда «отключают» своё внимание, если вы говорите с ними на повышенных тонах, критикуя, обвиняя, жалуясь или приказывая. 3. Если ребёнок не реагирует, понизьте голос. Ни в коем случае не кричите – начните говорить более спокойно. Дети очень чутко реагируют на смену тона голоса и начинают слушать. 4. Вначале привлеките внимание ребёнка, а затем говорите. Можно сказать: «Пожалуйста, посмотри на меня и послушай, что я скажу». 5. Заранее предупредите о каком-либо разговоре. Скажите ребёнку: «Минут через 10 я поговорю с тобой по вопросу…. Будь готов». 6. Говорите коротко, ласково и конкретно. Вместо «немедленно садись делать уроки» выразите свою просьбу так: «Пожалуйста, сделай уроки до того, как пойдешь в гости». Дети обычно более внимательны, если знают, что им не придется выслушивать целую лекцию. 7. Почаще беседуйте с ребёнком «по душам». Пусть он расскажет вам, как у него прошёл сегодняшний день, что его обрадовало, что огорчило. Расскажите о своих чувствах. СОВЕТЫ РОДИТЕЛЯМ ОБ ОРГАНИЗАЦИИ ДЕТСКОГО ЧТЕНИЯ Если ваш ребенок делает лишь первые шаги в мир чтения, радуйтесь каждому прочитанному им слову как победе. Не привлекайте его внимания к ошибкам в чтении. Делайте это незаметно. Берите для первых чтений только подходящие книги – яркие, с крупным шрифтом, где много картинок и сюжет, за которым интересно следить. Если вы хотите, чтобы ребенок читал, надо, чтобы рядом с ним был читающий родитель, а еще лучше – читающий вместе с ребенком родитель. Пусть дети видят, как Вы сами читаете с удовольствием: цитируйте, смейтесь, заучивайте отрывки, делитесь прочитанным. Этот пример может стать заразительным для них. Разговаривайте о прочитанном так, чтобы ребенок чувствовал себя умным и понятливым. Чаще хвалите его за сообразительность и старанье. Не уязвляйте его самолюбие, если даже он что-то понял не так, как вам бы хотелось. Поддерживайте его уверенность в своих силах. Вспоминая позже детство, он непременно вспомнит часы совместного с вами чтения и задушевных бесед, и это согреет его сердце. Рассказывайте детям о ценности чтения. Показывайте связь чтения с их успехами в учебе и в других делах. Приводите примеры положительного влияния книги на вашу собственную жизнь или жизнь других людей. Поощряйте дружбу с детьми взрослыми, которые любят читать. Развивайте воображение вашего ребенка на материале книги. Побуждайте его угадывать развитие событий, освещенных в книге, представлять мысленно героев, продолжать написанное, прогнозировать, вдумываться в многозначность слова. Если ваш ребенок читает в свободное от школьных занятий время, поинтересуйтесь, что за книга в его руках. Загляните в нее. Если, на ваш взгляд, книга антигуманна, обсудите ее с ребенком, оцените ее с позиции добра и зла, предложите ему хорошую книгу. Побуждайте своих детей читать программную литературу до изучения ее в школе. Включайтесь в ее чтение вместе с ребенком, найдите в этом удовольствие. Поощряйте ребенка в посещении библиотеки и ее мероприятий. Берите его с собой всегда, когда сами идете в библиотеку. Учите пользоваться ее фондами и справочным аппаратом. Консультируйтесь с библиотекарем в выборе книг ребенку. Доверьтесь его рекомендациям как специалиста. Обращайте внимание детей на высказывания выдающихся людей о чтении. Не упускайте фактов, подтверждающих роль чтения в жизни тех, кто авторитетен для школьника: спортсменов, актеров, телезвезд. Поднимайте престиж книги и чтения в сознании ребенка. Читая книги, нужные сегодня, не следует забывать и о прошлом опыте чтения: домашняя библиотека тем и хороша, что в любую минуту можно взять книгу с полки и перечитать ее целиком или в отрывках, вспомнить, как она появилась в вашей библиотеке. Именно про собирателей домашних библиотек Виктор Шкловский говорил: «Не только вы собирали книги, но и они собирали вас». Подпишитесь на журналы для ребенка (на его имя!) с учетом его интересов и увлечений. Пусть ребенок вместе с вами выберет нужный журнал или газету из каталога «Роспечать». Выбранные самостоятельно периодические издания он будет читать охотнее. Покупая книгу ребенку, обращайте внимание на издательство, выпустившее книгу. Среди издательств детской книги общее признание получили в нашей стране издательства ДЕТСКАЯ ЛТЕРАТУРА, РОСМЭН, АЗБУКА, ЛИЦЕЙ, БЕЛЫЙ ГОРОД, САМОКАТ, ДРОФА. Чтобы предотвратить близорукость ребенка, вызываемую чтением, используйте простой способ. Приклейте на оконное стекло небольшой яркий цветочек – пусть ребенок смотрит на него 5-7 секунд, столько же времени на дальний объект, находящийся на улице.  ТЕСТ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ «ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ СВОЕГО РЕБЕНКА?» Каждый ребенок имеет свои творческие задатки. Наиболее полно они раскрываются при чтении художественной литературы. Она пробуждает воображение, обостряет чувства, активизирует ум, развивает ассоциативное мышление. Все эти качества, указывающие на творческую одаренность, имеют свои внешние проявления. Вот тут-то и может оказать услугу предлагаемый тест, рассчитанный на вашу наблюдательность за читающим ребенком. Поставьте знак + у того варианта ответа, который больше соответствует качеству чтения вашего ребенка. Когда ваш ребенок научился читать? До школы. В школе. Какую литературу он предпочитает читать? Художественную. Научно-познавательную. Чтение для вашего ребенка процесс скорее: Эмоциональный или Рациональный.   Чтение вашего ребенка обычно: Целиком его захватывает или Он читает нехотя, часто отвлекаясь. Бывало ли, что под влиянием чтения ваш ребенок: Пытался сам сочинить сказку, рассказ, стихотворение или Такого не бывало. Играл ли он когда-нибудь в персонажи прочитанных книг? Да, играл. Нет, такого не было. Стимулировали ли чтение желание ребенка что-либо нарисовать? Да, он часто рисует по следам прочитанного. Такого стремления не замечалось. Бывало ли, что он плакал над прочитанным? Да. нет. Делится ли ваш ребенок с кем-нибудь своими впечатлениями? Да. Нет. Пересказывая прочитанное, ваш ребенок: Дополняет число своими придумками, подробностями. Точно придерживается прочитанного текста. Следя за литературными конкурсами по радио или телевидению, ваш ребенок: Вместе с конкурсантами ищет ответа на поставленные вопросы. Не пытается отвечать. Выполняет творческие задания по литературе? Охотно. Неохотно. Перечитывает ли он свои любимые книги? Да, он любит это делать. Находит, что это пустое занятие. Рассуждая о жизненных явлениях, ваш ребенок: Нередко прибегает к литературным примерам, аналогиям, образам. Никогда не ссылается на прочитанное. Как он относится к языку и стилю читаемого произведения? Очень чутко реагирует. Не обращает на это внимание. Если ребенок ведет записи о прочитанном, то какой они носят характер? Выписывает поэтические описания, свои впечатления. Записывает оригинальные мысли и необычные факты. Если знаков + больше около ответов «1», то значит ваш ребенок исключительно талантлив, у него явно выражены гуманитарные способности, он мыслит образами, картинами, ассоциациями, и вам надо подумать о том, как дальше организовать его чтение, чтобы развить его одаренность еще больше. Побуждайте его к устным и письменным высказываниям о прочитанном, к играм в персонажей, к рисункам и другим творческим работам по следам прочитанного, поощряйте его фантазии, вызванные книгой, позаботьтесь, чтобы в репертуар его чтения вошла классика детской литературы. Если знаков + больше возле ответов «2», то ваш ребенок талантлив в другом отношении: у него познавательная направленность интересов, он склонен к точности в выражении мысли, к научному анализу явлений. Не исключая лучших художественных произведений из репертуара его чтения, вам надо позаботиться о подборе для него хороших научно-познавательных книг. О ЧЕМ НЕЛЬЗЯ ГОВОРИТЬ ПРИ ДЕТЯХ?! Задумывались ли вы когда-нибудь, что происходит с вашим ребёнком, когда вы разговариваете с другими взрослыми? Он вроде бы занят своими игрушками и вас не слышит. Ошибаетесь. Он слышит каждое ваше слово. Понимает? Скорее всего – нет. Но это ему пока и не надо. Его мозг работает пока как накопитель информации, он всё записывает!  Детская психика очень восприимчива и записывается каждое ваше слово, каждая ваша интонация, чтобы потом быть воспроизведенными в похожей (по мнению ребенка) ситуации!  Встречаются две женщины в магазине. «Как дела у вашего мужа?» — спрашивает одна. И слышит в ответ от пятилетнего ребёнка другой: «Этот козёл снова на рыбалку умотал. Совсем страх потерял!»  Или такой случай. Семья из трёх человек в очереди. Глава семейства: «Сейчас попробую без очереди взять». Протискивается вперед. Женщина из очереди: «Мужчина, совесть иметь надо!» Ребёнок: «Молчи, старая, тебе слова не давали!»  Вы ещё не оказывались в подобной ситуации? Поверьте, когда над словами ребёнка смеётся вся очередь, стыдно не ему, а его родителям. Сквозь землю хочется провалиться! Потому что все вокруг прекрасно понимают, что ребёнок не сам это придумал, а повторил то, что услышал в своей семье.  Мама потом объяснит своему ребёнку, что «нельзя так говорить». И поставит его в тупик. Ведь он учится у родителей! Он же не сказал ничего такого, чего не слышал от них!  Следует помнить, что ребёнок до трех лет врать не умеет. Этому он постепенно учится у взрослых. Как и любое живое существо — у своих родителей. Причем мозг маленького ребенка плохо воспринимает нравоучения, когда родитель ставит ребенка перед собой и монотонно пытается внушить ему «как себя вести».  Информация лучше всего усваивается ребенком в игре. Да-да. Именно в те моменты, когда он играет, и, по вашему мнению, вас не слышит! И когда вы попытаетесь внушить ребенку, что «нельзя так говорить» (как говорите вы!), он усвоит только одно: нужно говорить неправду!  И первую свою ложь ваш ребенок будет испытывать на маме. Ведь мама же его этому научила!  Для ребёнка до трех лет мир един. Разделение мира на «здесь можно одно, а там – другое» происходит очень медленно, и потребуется немало усилий, пока ребенок поймет разницу между тем, что можно говорить дома, а что – вне его. И вывод при этом ребенок может сделать неутешительный: «Мир настроен враждебно!»  Продлите же для своего ребенка время простой радости бытия. Не заставляйте его вникать во взрослые проблемы. Просто запомните, что можно говорить при детях, а что нельзя. Вам, взрослому человеку это сделать легче, чем ему.  — Прежде всего, никогда нельзя при ребенке плохо отзываться друг о друге. Мама и папа для малыша должны иметь равный авторитет! Если у вас с мужем разногласия, выясняйте их в кухне ночью шёпотом, когда ребёнок наверняка вас не услышит. Звучит довольно смешно? Но когда ваш ребенок назовет папу «безмозглым ослом» при папином начальстве, например, будет совсем не до смеха!  — Не отзывайтесь плохо о родственниках и друзьях при ребенке. Он может выдать ваше отношение к ним в самый неподходящий момент.  — Не ругайте воспитателей детского сада. Отношение к воспитательнице как к «дуре набитой» ребенок может потом перенести в школу на учительницу. О какой успешной учебе тогда сможет идти речь?  — И осторожнее с комментариями, когда смотрите телевизор.  Помните, что человеческая судьба решается именно в ранние годы. Ребенок скопирует не только ваши слова, но и ваше отношение к миру. И если вы недовольны чем-то и высказываете это вслух, учтите, рядом с вами прилежный ученик. Хотите, чтобы он повторил ваши ошибки?  Автор: Е. Богушевская 09.11.2015 в початковій школі пройшов 2 етап Міжнародний конкурс знавці́в украї́нської мови і́мені Петра Яцика  — конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу.  Конкурс щороку стартує 9 листопада, в День української писемності та мови.  Він проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний, районний, обласний та загальноукраїнський.  Конкурс було засновано українським меценатом Петром Яциком у травні 2001 року. Конкурс проводиться щорічно.  Ми вітаємо переможців серед учнів початкової школи:  1місце - Подопригора Дмитро (4-А клас) 2місце - Котлюба Даниїл ( 3-А), Койпиш Ліля ( 4-Б) 3 місце- Тихонов Станіслав ( 3-Б) , Кулікова Марія (4-Б клас).  Ми вітаємо дітей з перемогою!  Місячник Безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки в ЗСШФК № 18 В рамках Місячника Безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки  з 01.11. 15 по 28.11.15 в ЗСШФК № 18 пройшли конкурси малюнків, плакатів, творів, презентацій. Результати конкурсу малюнків "Пожежна безпека": 1 місце - 1 - А, 3- А, 5 - Б 2 місце - 4 - Б 3 місце - 5 - А Результати конкурсу творів «Як я уявляю професію рятівника»: 1 місце – 7 – Б 2 місце – 8 – А Результати конкурсу плакатів «Захисти себе від небезпеки»: 1 місце – 3 – А, 6 – А 2 місце – 2 – А Результати конкурсу презентацій «Небезпечне довкілля»: 1 місце – 9 – А, 10 – А, 11 – А 2 місце – 11- Б 3 місце - 9 - Б  Акція "Чисте місто" В ЗСШФК № 18 була проведена екологічна акція " Чисте місто".  Учні школи охоче прийняли участь в акції: - прибирали шкільне подвір'я та території біля школи; - збирали вторсировину (кришки), макулатуру Підсумки зі збору макулатури: 1 місце - 2 - А, 5 - Б, 9 - Б 2 місце - 1 - Б, 5 - А, 7 - Б, 10 - А 3 місце - 3 - А, 6 - а, 8 - Б Громадська організація "Небо без кордонів" висловлює велику подяку керівництву та учням загальноосвітньої спеціалізованої школи № 18 за активне долучення до акції зі збору та переробки пластикових кришечок для протезування бійцям АТО. Окрема подяка координатору цієї акції у школі - Радзівон Олені Леонідівні! Кожна, принесена вами кришечка, стане безмежною допомогою для тих, хто цього потребує!